Жив-був цар. Хоча він і був одружений, дітей у нього не було. Одного дня виз-

вал він магрибинеца і сказав:

  • Якщо я дам тобі засіб, аби у твоєї дружини народжувалися діти, ти от-

даси мені свій первісток?

Цар відповів:

  • Добре.

Тоді магрибинец дав йому дві цукерки - одну зелену, іншу червону -

і сказав:

  • Ти з'їси зелену, а дружина твоя хай з'їсть червону.

Цар віддав червону цукерку дружині. Вона з'їла її, завагітніла і  народила

хлопчика, якого назвали Розумним Мухаммедом. Він був тямущим, здатним

до наук і до того ж мав красивий голос.

Потім цариця народила другого сина, невмілого і нерозумного;  його  назвали

Розумним Алі; а потім народився і третій: той був і зовсім безглуздим.

Через десять років до царя прийшов магрибинец і сказав:

  • Віддай мені обіцяного сина.

Цар відправився до дружини:

  • Прийшов магрибинец за нашим первістком.
  • Ні за що не віддам його, - сказала мати. - Краще хай забере Алі.
  • Добре, - відповів цар.

Він покликав Алі і передав його магрибинцу. Той узяв хлопчика і отправил-

ся з ним в дорогу. Йшли вони гірською дорогою до полудня; тут магрибинец спро-

сил Алі:

  • Чи не голодний ти і чи не хочеш пити?
  • Ми йдемо вже півдня. Як же тут не зголодніти і не захотіти пити?
  • відповів хлопчик.

Магрібінец узяв його за руку, відвів назад до царя і сказав:

  • Ні, це не первісток!

Тоді цар покликав всіх трьох синів. Магрібінец протягнув руку і ука-

зал на Розумного Мухаммеда.

Прошлі вони дорога в половину дня, і магрибинец сказав Мухаммеду:

  • Чи не голодний ти і чи не хочеш пити?
  • Якщо ти хочеш їсти і пити, то хочу і я, - відповів той.
  • Так, ти мій син! - вигукнув магрибинец.

Він топав ногою і спустився разом з Розумним Мухаммедом під землю.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6