Жозе і принцеса
Жив-був добрий малий на ім'я Жозе. Він був дуже допитливий і
мріяв об'їздити всі країни. Ось одного дня, сівши на свого вірного коня, він
поїхав шукати по білому світу щастя і нових пригод.
Їхав він, їхав, і раптом зустрів групу солдатів, які негайно окру-
жили його і зібралися заарештувати.
- Але я ж нічого поганого не зробив, - заперечив Жозе.
- Ти схожий на шпигуна, а крім того, нам потрібні люди на будівництво
доріг.
- Але я не хочу будувати дороги безкоштовно!
- Ув'язнені не отримують грошей, - з гідністю прорекли солдати.
І коли Жозе спробував знов заперечити, вони схопили його і посадили в
темницю. А оскільки він продовжував обурюватися, вони позбавили його їди і
пиття.
А у короля тієї країни, куди попав бідний Жозе, була дочка. І була вона
чарівно красива і незвичайно добра. Взнавши про бідного чужоземця
заточеного в темницю, вона узяла кошик, повний смачних речей, і
поспішила до нього на допомогу. А темниця в тій державі була повна зак-
люченних, яких щодня стратили. Король тієї країни був дуже ле-
нив. Цілими днями він грав в м'яч і розгадував кросворди. Незабаром в коро-
левстве не залишилося жодного невирішеного ребусу, і король дуже нудьгував
від неробства. Аби поліпшити собі настрій, він розважався тим, що
розстрілював частину ув'язнених і наказував солдатам набирати нових.
Принцеса щодня приносила Жозе смачну їду, і вони полюбили друг
друга. Солдати вже звикли до цього і безперешкодно впускали її в
темницю.
Одного дня один з солдатів відмітив:
- Задається мені, що наша принцеса закохалася в Жозе.
- Так, - відповів другий, - це була б непогана парочка, якби завтра не наставала його черга бути розстріляним.