запитує "Яким дивом я сюди попав? Хто мене затаскав?"

Пішов по косі і вийшов на острів; на тому острові  -  гора  висока  так

крута, верхівкою до хмар хапає, а на горі лежить великий камінь.

Личить до цієї гори і бачить - три біси б'ються, кров з них  так і

ллється, клапті так і летять!

  • Стійте, окаянні! За що ви б'єтеся?
  • Так, вишь, третього дня помер у нас батько, і залишилися після нього  трьох

дивні речі: килим-самоліт, чоботи-скороходи та шапка-невидимка, так  ми

поділити не можемо.

  • Ех ви, прокляті! З таких дурниць бій затіяли. Хочете, я вас раз-

ділю, все будете задоволені, нікого не ображу.

  • А ну, земляк, роздягнули, будь ласка!
  • Гаразд! Біжіть швидше по соснових лісах, наберіть смоли по сто пудів

і несіть сюди.

Біси кинулися по соснових лісах, набрали смоли триста пудів і  при-

несли до солдата.

  • Тепер притягнете з пекла найбільший казан.

Біси притягали величезний казан - бочок сорок увійде! - і поклали  в

його всю смолу.

Солдат розвів вогонь і, як тільки смола розтанула, наказав бісам та-

щить казан на гору і поливати її від верху до низу. Біси миттю і це ісповнили.

  • Нумо, - говорить солдат, - пхніть тепер геть энтот  камінь,  хай

він з гори котиться, а ви троє за ним навздогін позалицяйтеся: хто перш за всіх

наздожене, той вибирай собі будь-яку з трьох чудасій, хто  другою  наздожене

той з двох останніх бери, яка здасться, а потім остання чудасія

хай дістанеться третьому.

Біси пхнули камінь, і покотився він з гори шибкошибко, кинулися всі

троє навздогін, ось один біс нагнав, вхопився за камінь - камінь негайно

обернувся, подворотил його під себе і  вгнав  в  смолу.  Нагнав  інший

біс, а потім і третій, і з ними те ж саме! Прилипнули міцно до смоли!

Солдат узяв під пахву чоботи-скороходи та шапку-невидимку, сів на ко-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7