Прокинувся він вранці і став шукати по полях і горах, чи не знайдеться де

така квітка. Він все шукав і на дев'ятий день знайшов удосвіта яскраво-червоний цве-

струм. І лежала усередині квітки велика росинка - така велика, немов жем-

чужина. Пішов він з цією квіткою, і він йшов цілий день і цілу ніч в сто-

рону замку. Він підійшов до нього на сто кроків, і ніхто його не зупинив,  і

ось підійшов він до самих воріт. Сильно зрадів Іорінгель, прикоснул-

ся квіткою до воріт - і відкрилися вони перед ним. Увійшов він, йде  че-

рез двір, прислухається, чи не чути де пташиного пенья; і почув він

раптом пташині голоси. Він відправився далі і знайшов зал, а в нім чаклунку

і побачив, що вона годує птиць в своїх семи тисячах кліток.  Як  побачила

вона Іорінгеля, розсердилася, сильно розгнівалася, стала сваритися,  пле-

вать на нього отрутою і жовчю, ну, а підступитися до нього і на два кроки не в

силах. Він на неї і не дивиться, йде собі по залу, оглядає  клітки  з

птицями, і бачить він багато сотень солов'їв в клітках,  але  як  знайти  йому

свою Іорінду?

Приглядається він і помічає, що стара потай дістає  одну  кле-

крапку з птицею і несе її до дверей. Миттю стрибнув він за  нею,  доторкнувся

квіткою до клітинки і до старухиколдуньи, - тут втратила вона  свою  кол-

довскую силу, і ось з'явилася перед ним Іорінда; вона кинулася до  нього  на

шию, і була вона така ж красива, як і раніше. І він  обернув  тоді і

всіх останніх птиць в дівчат і вернувся додому зі своєю Іоріндой, і жи-

чи вони щасливо довго-довгі роки.

Сторінки : 1 | 2 | 3