Велетень Дреглін Хогин
Жив-був одна людина, і були у нього три сини, а годувати їх грошей не
хапало. І ось коли старший син виріс і побачив, що удома прогодуватися
нічим, він пішов до батька і сказав:
- Батько, дай мені коня, щоб на нім верхи їздити, дай собаку, щоб з
їй на полювання ходити, а ще дай сокола, щоб його на дичину напускати, і я
піду по білому світу своє щастя шукати.
Батько дав йому все, що він просив, і старший син рушив в дорогу. І ось
він все їхав і їхав по горах і поділах, а увечері під'їхав до темного дрему-
чому лісу і забрався в саму глушину - думав, де-небудь стежину най-
подітий. Але жодної стежини в лісі не було. Хлопець погасав в гущавині і нарешті
зрозумів, що заблукав.
Робити нічого, довелося йому прив'язати коня до дерева, а собі пригото-
вити ліжко з листя. Але тут він відмітив, що вдалині світиться вогник.
Хлопець сів на коня, поїхав на цей вогник і трохи згодом вибрався з
ліси на галявину. На галявині стояв прекрасний замок. У всіх його вікнах
горіло світло, але вхідні двері були замкнуті.
Хлопець підійшов до дверей і постукав. Ніхто не відповів. Тоді він прило-
жив до губ свій мисливський ріг і голосно затрубив в надії, що в замку
його почують.
І тут двері раптом відкрилися самі собою. Хлопець прямо диву дався. Але
ще більше він здивувався, коли увійшов до замку і став ходити по кімнатах:
у всіх кімнатах яскраво горів вогонь в камінах, а у великому залі був накритий
стіл, і на нім стояли блюда з ситними стравами. Але у всьому обширному замку
неначе не було жодної людини.
Хлопець дуже змерзнув, промок і притомився. І ось він поставив свого
коня в стійло на величезній стайні, а собаку і сокола з собою узяв і вер-
нулся в замок. Сів за стіл у великому залі і повечеряв досхочу. Потім при-