Велетень Дреглін Хогин
очі, поки він не літає, бо він закльовує всіх, хто йому під дзьоб по-
падется.
- Більше не клюватиметься, - похмуро промовив велетень. - Кинь
на свого сокола ось це.
І він втретє висмикнув у себе з голови волосся і подав його хлопцю
а той кинув волос на сокола, як раніше кидав на коня і собаку.
І тут не встиг він і оком моргнути, як страшний велетень схопився і з
такою силою ударив його по голові своєю дивовижною палицею, що бідолаха
як мертвий повалився на підлогу. І негайно ж собака і сокіл як мертвий впали ря-
будинок з господарем, а кінь в стайні заціпенів. Він недвижно стояв в стійлі
немов кам'яний.
Значить, от як умів приборкувати велетень неприручених тварин.
Прошло скількись часу, і другою з трьох братів пішов до батька і
став його просити, як просив старший брат:
- Батько, дай мені коня, сокола і собаку і відпусти по білому світу побро-
дить, щастя своє пошукати.
Батько вислухав його і дав йому все, що він просив, як раніше дав стар-
шему синові.
І ось хлопець пустився в дорогу, увечері під'їхав до темного дрімучому ле-
су і заблукав, як і старший брат. Незабаром він теж відмітив вдалині ого-
нек, під'їхав до замку, увійшов до нього, повечеряв і сів у вогню. Словом, сде-
лал все як старший брат. Потім увійшов велетень і задав йому ті ж три воп-
роса, що задавав його старшому братові, а хлопець відповів на них так само, як
відповідав той. І йому теж велетень дав три своїх волоса з наказом кинути
один волос на коня, інший на собаку, третій на сокола. А потім убив
його, як убив його старшого брата.
Йшов час; молодший брат чекав-чекав старших братів, та так і не дож-
дався. І ось він попросив у батька коня, собаку і сокола і сказав, що хо-