могли. Їздили і князі і бояри, та ніхто  назад  не  вернувся.  Кликнув

цар клич по всіх волостях, по всіх селах.

  • Коль знайдеться молодець і дочок знайде, тому за життя півцарства відпишу, на будь-якій з трьох царівен одружу!

Став Іван проситися у батька з матір'ю:

  • Благословите мене йти царських дочок шукати.

Батьки відговорюють:

  • Що тобі, синок, за нужда невідомий куди йти так, може, там і  свою

буйну голову скласти? Краще б наречену приглядел та  одружувався,  чим  шататься по чужій стороні.

А син на своєму стоїть:

  • Прийшла пора мені на білий світ подивитися.  Чужа дальня  сторона  не збавить розуму.

І став в дорогу-дорогу збиратися. Насамперед пішов в кузню і  говорить ковалям:

  • Скуйте мені палицю в триста пудів, та таку, аби не  ламалася,  не

гнулася, не плющилася.

  • Скути-то ми не проти, - відповідають ковалі,  -  скути  можна,  так

лише нам не упоратися з таким поковом.

  • Беріть залізо та зварюйте, а я підсоблю!

Взялися за роботу. День кують і іншою кують, Іван залізо поворачива-

ет та в гірничо носить. На третій день палицю виготовили.

  • Випробуй, чи годиться тобі?

Узяв Іван палицю за кінці та спробував через коліно - в дугу зігнув.

  • Ні, це не палиця. Куйте іншу!

Через три дні скули  іншу  палицю,  міцно  загартували.  Спробував

гнути - не гнеться, кинув об камінь - зламалася.

  • І ця не годиться!

Скули і третю палицю. Спробував зігнути - не гнеться, кинув про ка-

мень - не плющиться. Кинув палицю догори, сховалася вона з очей,  а  через

три години з шумом, з гулом назад летить. Впала на камінь,  і  камінь  на

сажень в землю пішов, а палиця не погнулася, не тріснула.

  • Ну, спасибі, тепер по мені палицю скули.

На інший ранок встав добрий молодець раненько, вмивався білий,  льня-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20