Були у одного ткача дві дружини, і від кожної дружини - по дочці.  Одну  з дочок звали Счастливка, а іншу -  Несчастливка.  Ткач  любив  більше

старшу дружину і її дочку Счастлівку. Ета старша дружина і її дочка нічого  не

робили по господарству, лише сиділи та їли. Несчастливка ж і її мати су-

чили пряжу, прибирали будинок, а до кінця дня отримували небагато рису та  докори

з усіх боків.

І ось ткач помер. Старша дружина приховала всі його заощадження  і  стала

жити зі своєю дочкою окремо. Вона раз у раз тягала з ринку або риб'ячу

голову, або величезний гарбуз, куховарила  ласі  блюда  і  пригощала  ними

дочка.

А Несчастливка з матір'ю день і ніч прявли пряжу, ткали рушники,  а

то і просту полотнину. За цю важку роботу їм перепадав  інколи  гріш

інколи півтора, так що жили вони упроголодь.

Одного дня їх пряжу попсували миші. Мати Несчастлівки  розплутала  нитки

склала їх в корзину і виставила на сонці, а сама захопила білизну, мило

і відправилася на берег стирати.  Несчастливка  залишилася  удома  вартувати

пряжу.

Раптом звідки ні візьмися налетів сильний вітер, підняв пряжу і  поніс.

Несчастливка залилася сльозами.

  • Не плач, Несчастливка, підемо зі мною, я поверну тобі пряжу, -  ска-

зал їй вітер.

І Несчастливка відправилася услід за вітром.

По дорозі їй зустрілася корова.

  • Куди ти зібралася, Несчастливка? Вичисти  спочатку  мій  хлів,  -

попросила вона.

Несчастливка утерла сльози, вичистила хлів, дала корові води  і  знову

побігла за вітром.

Трохи згодом їй зустрілося бананове дерево.

  • Куди ти йдеш, Несчастливка? Мене душить ліана, відтягни її, - ска-

зало дерево.

Несчастливка зупинилася, обірвала із ствола бананового дерева ліану

і побігла далі.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7