• А, - вигукнула старенька, - бачу, нещасна, що ти поринула три

разу! Ну, йди, не плач, вже пізно. Треба тобі поїсти.

Проклинаючи стару, Счастливка відправилася в світлицю, наїлася до отва-

ла солодкої рисової молочної каші і солодких пиріжків,  обполоснула  рот  і

руки і повернулася до старенької.

  • Ну, бабуся, тепер я вирушаю додому. Даси ти мені що-небудь або

немає?

Мати місяця вказала їй на кімнату, де зберігалися скрині.

Счастливка вибрала найбільшу скриню, якою лише могла  підняти

поставила його собі на голову і, нещадно лаючи всіх  предків  старої  до

чотирнадцятого коліна і нарікаючи на свій потворний вигляд,  відправилася  до-

мій.

При зустрічі з Счастлівкой шакали в переляку шарахали  убік,  а

зустрічні подорожні непритомніли.

По дорозі її брикнув кінь.

  • Ай, ай, ай! - скрикнула Счастливка.

З тріском впала перед нею вітка, що обломилася, з мангового дерева.

  • Ой, смерть моя! - заволала Счастливка.

Кетяг бананів впав з бананового дерева нею на спину.

  • Пропала я, пропала! - закричала вона.

Нагнувши голову, корова буцнула її рогами.

Перелякана, задихана Счастливка нарешті дісталася до будинку.

А тим часом її мати, готуючись до  урочистої  зустрічі,  прикрасила

пів свіжими вітками, приготувала місце для їди і всілася в чеканні до-

чери. Але, побачивши вхідну Счастлівку, вона в жаху вигукнула:

  • Що це? Яке чудовисько!

Потворний вигляд дочки злякав її до смерті. Вона закотила очі,  за-

хиталася і впала без відчуттів.

Прийшовши в себе і трохи заспокоївшись, вона сказала дочці:

  • Про нещасна, внеси скриню до будинку. Якщо жених з'явиться - все ще мо-

жет обернутися благополучно.

І скриню поставили в кімнаті.

  • Чому у мене болять ноги? - запитала Счастливка.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7