мене.

Але Счастливка навіть не обернулася. Її окликали і бананове  дерево,  і

мангове дерево, і кінь, але Счастливка ні на кого не  обертала  внима-

ния, лише сердилася і сварилася зі всіма.

  • Чом би не так, - говорила вона, - стану я вас слухати! Адже  я  нап-

равляюсь до самої матері місяця!

Услід за вітром Счастливка дісталася до будинку старенької.

  • Про старенька, старенька, що ти робиш? - швидко заговорила вона, ледве

переступивши поріг. - Спершу дай мені все, що вважається, а потім вже  сучи

пряжу. Адже ти дала стільки добра разине-Несчастливке.

З цими словами Счастливка схопила прядку і зламала її.

  • Постій, постій, - вигукнула мати місяця, - ти, така маленька  де-

вочка, говориш грубощі старшим і поводишся  так  бридко!  Ну  добре

піди викупайся і співаєш, а потім отримаєш останнє.

Не встигла старенька договорити, як Счастливка стрімголов  кинулася  в

будинок, вибрала собі саму кращу шаль, саме  краще  плаття  і,  захопивши

горщик з ароматним маслом і миску з сандаловим маслом, відправилася на

беріг річки. Там вона сім разів натерлася маслом, сім разів змастила собі во-

лоси, сім разів заглянула в дзеркало і лише після цього  увійшла  до  води  і

поринула.

Поринула Счастливка один раз - і стала красунею, поринула  другою

раз - і на її телі з'явилися золоті прикраси. Але нею було  цього  мало.

Вона озирнулася і подумала: "Порину-но я втретє: можливо,  мені

ще що-небудь дістанеться".

Але, об жах! Поринула Счастливка втретє і бачить - на всьому  тілі

її з'явилися темні плями, волосся збилося і сплуталося, стало як  пакля.

Стільки нещасть відразу!

  • Що сталося зі мною?

З риданнями кинулася Счастливка до старенької - матері місяця.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7