• Несчастливка, Несчастливка, куди ти поділася? І де пряживши? - тривожно

волала мати, розшукуючи всюди свою дочку. Побачивши її, вона навіть  вскрик-

нула від здивування:

  • Про, де ти була стільки часу? Про, моя опора в житті, звідки ти все

це отримала? - І міцно обійняла дочку.

Несчастливка все повідала матері. Обрадувана жінка разом з  до-

черью відправилася до матері Счастлівки.

  • Сусіди добрі! Счастливка! - радісно вигукувала вона. - Прошлі  для

нас важкі часи, дивитеся, скільки добра отримала  моя  Несчастливка

від старенької - матері місяця! Хай Счастливка візьме собі  небагато,  Нес-

частливке і так хватит!

Мати Счастлівки вирячила від здивування очі і  зробила  невдоволену

гримасу.

  • Дуже нам треба! - закричала вона. - Та я вас мітлою відшмагаю! Я, мати

Счастлівки, не піду на таку операцію! Пригнітитеся ви цим мотлохом!

Про себе ж вона подумала: "Хай вогонь спалить ворога, то хіба моя счаст-

ливая дочка не народилася в сорочці?! Якщо вже так  на  роду  написано,  моя

Счастливка завтра ж принесе додому скарби ще побагатше за цих".

Принижені Несчастливка з матір'ю повернулися до себе додому.

Вночі з розкритої скриньки вийшов царевич - жених  Несчастлівки.  Він

сів верхи на коня, омив свої вуста молоком чарівної  корови,  і  хатина

Несчастлівки і її матері осяялася дивним світлом.

А тим часом мати Счастлівки потай  замкнула  ворота,  розклала  в

чорного входу пряжу, щось пошептала над нею, усадила Счастлівку карау-

лити, а сама узяла вузол з білизною і поташем і відправилася стирати на  бе-

рег.

Незабаром налетів сильний вітер, підняв і поніс пряжу. Счастливка побежа-

ла за вітром.

В дорозі їй зустрілася корова.

  • Куди ти біжиш, Счастливка? - запитала корова. -  Постій,  вислухай

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7