Почувши їх розмову, Санджар зажадав від невільниць розкрити йому всю

правду. Тим ніщо не залишалося, як признатися у всьому, і вони зі всіма

подробицями повідали йому, як дружини обмовили царицю,  тому що  не

могли нічого більшого придумати, аби повернути його розташування.

  • А цариця була ні в чому не винна, - уклали вони.

Тоді Санджар відправився в свої спокої і велів скликати всіх дружин і  на-

ложниц.

  • Скажіть правду, - звернувся він до них, - в чому була провина Аламарай?

Здогадавшись, що все розкрилося, дружини вимушені були признатися.

  • Ми не бачили з твого боку жодної уваги до себе, сказали вони

і переконалися, що, поки жива Аламарай, до нас не дійде черга. І вирішили

погубити її, хоч вона була невинною. Тепер ми  розкаюємося  в  своєму

злочині, але путтю від цього жодного немає.

Вислухавши це визнання, Санджар хотів було порубати метаємо  всіх  дружин

але потім прийшов до висновку, що це  марно.  Він  тяжко  зітхнув

зняв з голови царський вінець, кинув об землю, зняв з себе  царський  пояс  і

велів принести одяг мандрівника. Поки він надівав дрантя, до  нього  сбежа-

лись все його наближені, і старий, і молодий, і стали відмовляти його,  але

побачили, що він вирішив відмовитися від цього світу і  віддає  перевагу мрії  про

коханій всьому на світі.

Одним словом, Санджар став мандрівником, попрощався із сльозами на очах

зі своїми наближеними, вийшов з міста і пустився в дорогу через  пустиню.

Сім довгих років мандрував він по білому світу. Жодної  години  не

знав спокою і все сумував про Аламарай. Він обійшов всю населену частину мира. Оскільки він був щирим в своєму прагненні, доля принесла його до

берегу тієї річки, і він по волі Творця перейшов всі  сім  річок.  На  березі

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12