кобилу і стала служити тобі, застерігати тебе від  всяких  небезпек.

Привізши тебе в ці краї, вона послала гінця до своїх родичів,  кото-

рие весь час не втрачали її із виду. Вона попросила їх спорудити на цьому

місці місто, скликавши майстрів зі всіх країн світу. Вона веліла вибрати тебе

царицею цієї країни. Коли ти розвісила її кишки по кущах і заснула, то

за одну ніч виникло це саме місто, і влада в нім передана тобі.  Все

її родичі пішли, а я тепер доручаю тебе аллаху.

З цими словами старик сховався.

Прошла ніч, настав ранок, Аламарай пішла по палацу  і  побачила,  як

багато в нім золота, дорогоцінне каміння і інші скарби. Потім вона вос-

сіла на трон, а на прийом до неї з'явилися натовпи людей і пали перед нею ниць.

Вона стала управляти країною і почала жити так, як жила в палаці  батька.

А треба сказати, що вона була вагітна від царевича Санджара і  народила  в

покладений термін хлопчика, прекрасного, як повний місяць, якого  ніколи

ще мати-доля не вирощувала в квітнику всесвіту. Аламарай була неска-

занно рада такому красивому хлопчикові і присвячувала йому весь свій час.

Тим часом після того, як царівна поскакала на кобилі, дружини шаху успокоілись і зібралися біля Санджара. Вони базікали про те про се,  але  убідились, що Санджар сумує, і вимушені були залишити його. А туга  Санд-

жара зростала з кожним днем, він вже розкаявся в скоєному,  але  тепер  йому

залишався лише жаль.

Одного дня вночі Санджар, що мучиться занепокоєнням і безсонням,  піднявся

на дах палацу, потім спустився в двір і почув ненавмисно,  як  одна

невільниця говорила інший:

  • Який жаль! Дружини погубили своєю підступністю Аламарай, але так нічого  і

не добилися, Санджар знати нікого не хоче!

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12