Прекрасна царівна Аламарай
ревна відійшла убік і чекала, поки та не померла. Тоді вона із сле-
зами на очах і болем в серці підійшла до кобили, розпорола їй живіт
вийняла кишки, розвісила на кущах, лягла в сторононьці і провела ту ніч в
великому горі. Вранці, розплющивши очі, вона побачила палац і величезне місто.
Жителі цього міста весело і безтурботно займалися своїми справами, і шум їх
голосів піднімався до самого піднебіння. Вони всі підійшли до неї, з їх числа
вийшов вперед старик, вклонився їй до землі, возніс молитву і нарешті
сказав:
- Про цариця, про ти, якої немає рівних у всьому світі по красі, вставай
і йди до трону, який ми поставили ради тебе. Сідай і царюй по
справедливості. Цей народ прийшов вітати тебе і виразити тобі
свою покірливість. Управляй цим царством і не думай про негідних людей.
Я виконуватиму твої накази.
Аламарай разом із стариком пішла до трону і сіла, а люди приходили
натовпами і падали ниць перед нею і возносили за неї молитви.
Коли настала ніч, вона увійшла до гарему і побачила невільниці, які
проводили час в бенкетах і веселості. А старик сказав їй:
- Сюди ніхто не сміє увійти без твого дозволу.
Довкола неї вистроїлися слуги в розкішних вбраннях, усипаних драгоцен-
ними камінням. Коли слуги пішли, Аламарай попросила старика:
- Про батько, розкажи мені, що це означає? Моєму здивуванню немає межі.
- Об дочку моя, - відповів їй старик, - та буде тобі відомо, що ко-
була, яка служила тобі все життя, була пері, і їй були підвладні
всі країни. Одного дня під час прогулянки вона побачила тебе, полюбила і отка-
залась від всього. Скільки не відговорювали її рідні, все було марно
і нарешті на неї махнули рукою і дали спокою. Вона перетворилася на
Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12