сьомої річки він побачив якесь місто з  квітниками,  подібними  райським

садам. Квіти готові були розпуститися,  немов  серце  закоханого  при

побаченні з коханою. А жителі були прекрасні, як райські  гурии,  і

проводили своє життя безтурботно і безжурно.

Санджар увійшов до міста. Кожен, хто попадався йому  назустріч,  починав

розпитувати його, і він відповідав:

  • Я мандрівник, моє заняття - бродити по світлу, мої помисли нікчемні, в

мене немає надії на побачення з коханою, а вона не знає про мене  ни-

чого. Я шукаю її по всьому світу, зазнав багато бід і не  знаю,  чим  все

це кінчиться. Моє серце в скорботі і належить лише їй, і весь я  це-

лицем у владі її єдиного погляду.

  • Якщо ти мусульманин, - відповіли йому, - ступай в шахський палац, так

як наш падишах пригощає їдою і вином мандрівників і мандрівників.

Він відправився в палац і побачив там хлопчика,  схожого  на  свіжий

бутон, що тільки що розпустився, в який  закохався  скорботний  соловей.

Санджар підійшов ближче, а хлопчик побачив його і запитав:

  • Про мандрівник, що тобі потрібне?
  • Про хлопчик, - відповів він, - мене терзають нездійсненні  бажання.  Ось

вже ціла вічність, як піднебіння розлучило мене з коханою. Немає мені ніде по-яку, і ось доля привела мене сюди.

Хлопчик пішов до матері і повідомив:

  • Там коштує якийсь блукач.
  • Ступай, синок, поклич його в гості, - сказала йому  матір.  -  Принеси

йому їди, сам прислуговуй. Це лише збільшить твої  достоїнства  -  адже

той, хто надає заступництво мандрівникам, прославиться у всьому світі.

Хлопчик ввів мандрівника в палац, розстелив перед ним скатерть і став

прислуговувати йому. Прибулець же не міг стриматися від сліз і промовив:

  • Адже я теж колись був царевичем, але проміняв царство на долю ни-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12