Прекрасна Розалінда
У іспанській королеві, дочці іспанського короля, виконалося шестнад-
цать років. Пора було видавати її заміж. Почули про це женихи, і
з'їхалося їх з різних кінців землі велика кількість.
Був тут і індійський раджа, і спадкоємець французького престолу, і пор-
тугальский принц, і персидський шах, а князів та герцогів не перечитати.
Останнім приїхав турецький султан, старий і кривоногий.
Королева в щілку дивилася на женихів, яких батько приймав в па-
радном залі, і реготала до упаду. Лише двічі вона не сміялася. Перший
раз, коли побачила португальського принца, тому що він був статний, кра-
сивий і дуже сподобався королеві. Другий раз вона не засміялися, коли
побачила турецького султана - дуже вже він був страшний.
Батько королеви розгубився: всі женихи знатні і багаті - як тут виб-
рать гідного! Адже він любив королеву так сильно, як всякий батько лю-
біт свою єдину дочку, є у нього корона чи ні. Думав він три дні
і, нарешті, придумав. Хай королева кине навдогад золотий м'ячик. У ко-
го він попаде, той і стане її чоловіком.
Ось в призначений день женихи зібралися перед палацом. Королева виш-
ла на балкон, і всі женихи разом примружилися, засліплені її красою.
Тут королева і кинула свій золотий м'ячик. Мітила вона, звичайно, в пор-
тугальского принца. Та на біду поряд стояв турецький султан. Побачивши, куди
летить м'яч, він тісно притиснувся до португальського принца. М'ячик торкнувся
плеча принца, але - на жаль! - він торкнувся і плеча хитрого турка.
І ось обоє з'явилися перед королем і його дочкою.
Король був в збентеженні. Адже всю цю затію з м'ячем він придумав, аби
не треба було вибирати. Та до того ж його улюблена дочка, дивлячись на двох