• Рада б тобі допомогти, та сама я про такий замок не знаю, не відаю. Так

буде тобі відомо, що я ще ніколи не освітлювала  всієї  землі.  Вірно

замокнув той таїться в якій-небудь пустелі,  куди  я  ще  не  заглядала.

Йди краще до Сонця, воно бачить більше, ніж я. Може, Сонце  і  вкаже

тобі дорогу до замку.

Довго блудив молодець по лісу, але все не знаходив замок Сонця. Нарешті

розшукав його і увійшов туди. Удома була лише мати Сонця.  Вона  була  ще

старіше і страшніше за матір Луни. Змилувалася і вона над гостем, заховала

його і обіцяла розпитати про замок. Повернулося увечері Сонце додому і ну

лаяти матір за те, що пустила в будинок людину.

Почув про це нещасний, вийшов до Сонця і так сумно  став  про-

сить підсобити йому в біді, що Сонце зглянулося над ним і говорить:

  • Може, і є на землі такий замок, та я про нього не знаю.  Я  теж

не у всі куточки землі заглядаю. Ось Вітер - той продуває всі діри  і

повинен знати про все на світі. Ступай до нього!

Три дні шукав молодець будинок Вітру. Нарешті знайшов. На щастя, в ту пору

був удома Головний Вітер. Повідав молодець йому свою печаль і попросив посо-

бити. Вітер слухав уважно, а як молодець закінчив, узяв дудку і за-

грав на ній, та так голосно, що його почули всі вітри на світі. Негайно

примчалися вони, але про замок без вікон і дверей ніхто і чутки не чув.

Один вітер запізнився, - у нього розболілася нога, і він відстав від  інших.

Він прибіг за годину і розповів про замок без вікон і  дверей.  А  якщо

Головний Вітер не вірить, то хай сам піде і погляне. До  того  замку

вітрам не більше чверті години ходу, а для людини - декілька років. Шкода

стало Головному Вітру бідолаху, і він велів сплести  велику  корзину  -  в

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7