Вернувся цар в палац і задумав думу нехорошу -  відбити  дружину

живого мужа. Закликає він радника і говорить:

  • Надумай, як винищити Андрія-стрільця. Хочу  на  його  дружині  одружуватися.

Придумаєш - нагороджу містами, і селами, і золотою казною, не  приду-

маешь - зніму голову з плечей.

Закручинілся царський радник,  пішов  і  ніс  повісив.  Як  винищити

стрілка, не придумає. Та з горя і загорнув в шинок вина випити.

Підбігає до нього шинкова теребень в рваному каптанці:

  • Про що, царський радник, зажурився, навіщо ніс повісив?
  • Спробуйте геть, шинкова теребень!
  • А ти не жени мене, краще стаканчик вина піднеси, я тебе на розум  на-

веду.

Підніс йому царський радник стаканчик вина і розповів про своє  го-

ре. Шинкова теребень і говорить йому:

  • Винищити Андрія-стрільця справа нехитра: сам-то він простий,  та  дружина  в

його боляче хитра. Ну та ми загадаємо загадку  таку,  що  їй  не  спра-

витися. Вернися до царя і скажи: нехай він пошле Андрія-стрільця на  той

світло взнати, як поживає покійний цар-батюшка. Андрій піде і назад не

повернеться.

Царський радник поблагодарил шинкову теребень і бігом до царя:

  • Так і так, можна стрільця винищити.

І розповів, куди потрібно його послати і за чим. Цар зрадів, велів

покликати Андрія-стрільця.

  • Ну, Андрій, служив ти мені вірою-правдою, стань у пригоді ще:  сходь

на той світ, взнай, як поживає мій батюшка. Не то мій меч - твоя голо-

ва з плечей...

Андрій вернувся додому, сів на лавку і голову повісив.  Марья-царевна

його запитує:

  • Що не весел? Або знегода яка?

Розповів їй Андрій, яку цар задав йому службу. Марья-царевна гово-

рит:

  • Є про що горювати! Це не служба, а службишка, служба буде  впе-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17