Три кораблі кинули якір, три купець-корабельники сіли на легку  ло-

дочку, поплили до острова. А вже Андрій-стрілець їх зустрічає:

  • Подаруйте, дорогі гості.

Купці-корабельники йдуть, чудуються: на теремі дах як жар горить,  на

деревах птиці співають, по доріжках дивні звіри стрибають.

  • Скажи, добра людина, хто тут збудував це диво дивне?
  • Моя слуга, сват Наум, в одну ніч побудував.

Андрій повів гостей в терем:

  • Ей, сват Наум, збери нам попити, поїсти!

Звідки ні візьмися, з'явився накритий стіл, на нім -  провина  і  страви

чого душа захоче. Купці-корабельники лише ахають.

  • Давай, - говорять, - добра людина,  мінятися;  поступися  нам  своїм

слугу, свата Наума, візьми у нас за нього будь-яку чудасію.

  • Чому ж не помінятися. А які будуть ваші чудасії?

Один купець виймає із-за пазухи чудасію. Їй лише скажи:  "Нумо

палиця, обламай боки цій людині", - палиця сама  почне  бити

якому хочеш силачеві обламає боки.

Інший купець виймає з-під підлоги сокиру, обернув його обухом догори -

сокира почала сама цюкати; тяп та ляп - вийшов корабель; сяк-так  -  ще  ко-

рабль. З вітрилами, з гарматами, з хоробрими моряками. Кораблі пливуть, гармати

палять, хоробрі моряки наказу запитують.

Обернула сокира обухом вниз - відразу кораблі пропали, немов  їх  і  не

було.

Третій купець вийняв з кишені дудку, задудів -  військо  з'явилося:  і

кіннота і піхота, з рушницями, з гарматами. Війська йдуть, музика гримить, зна-

міна розвіваються, вершники скачуть, наказу запитують.

Купець задудів з іншого кінця в дудку - і немає нічого, все пропало.

Андрій-стрілець говорить:

  • Хороші ваші чудасії, та моя стоїть дорожче. Хочете мінятися - отда-

вайте мені за мою слугу, свата Наума, всі три чудасії.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17