пішов за заставу. Кинув клубок перед собою, клубок покотився -  котиться

та котиться. Андрій і йде за ним услід"

Скоро казка позначається, та не швидка справа робиться. Багато  царств  і

земель прошел Андрій. Клубок котиться, нитка від нього тягнеться: став клубок

маленький, з курячу головочку; ось вже до чого став маленький, не  видно

і на дорозі... Дійшов Андрій до лісу, бачить -  коштує  хатинка  на  курьих

ніжках.

  • Хатинка, хатинка, обернися до мене передом, до лісу задом!

Хатинка обернулася. Андрій увійшов і бачить - на лавці сидить сива ста-

руха, пряде кужіль.

  • Фе, фе, російського духу чутки не чуває, виглядом не бачено,  а  нині

російський дух сам прийшов. Ось зажарю тебе в печі та знімання  до  на  кісточках

підкочуся.

Андрій відповідає старій:

  • Що ти, стара баба-яга, станеш їсти дорожню людину?  Дорожній

людина костоват і чорний, ти наперед лазню топи, мене вимий,  випаруй

тоді і їси.

Баба-яга топила лазню. Андрій випарувався,  вимився,  дістав  женину

ширіньку і став нею утиратися.

Баба-яга запитує:

  • Звідки у тебе ширінька? Її моя дочка вишивала.
  • Твоя дочка мені дружина, мені і ширіньку дала.
  • Ах, зять коханий, чим же мені тебе пригощати?

Тут баба-яга зібрала вечерю, наставила всяких  страв,  вин  і  медов.

Андрій не чваниться - сів за стіл, давай уплітати. Баба-яга сіла поруч  -

він їсть, вона випитує: як він на Марье-царевне одружувався  та  чи живуть

вони добре. Андрій все розповів: як одружувався і як цар послав його туди

  • не знаю куди, добути те - не знаю що.
  • Ось би ти допомогла мені, бабуся!
  • Ах, зять, адже про це диво чудове навіть я не чула. Знає  про

це одна стара жаба, живе вона в болоті триста  років...  Ну,  нічого

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17