Жила-була муха, яка мріяла вчитися в школі. Одного дня вона сіла  на

шкільному віконці і стала слухати, що вчитель розповідає дітям. А  уче-

ники якраз розучували смішну маленьку пісеньку:

Били-вили-луп

Ослик дуже безглуздий.

Муха теж вивчила цю смішну пісеньку і сказала собі:

  • Ну ось, тепер я вже досить розумна. Піду-но  я,  мабуть,  учити

інших комах і звірів.

Вона полетіла на луг і побачила маленького ослика, що жував траву. Му-

ха покружлялася і, сівши на травичку, заспівала:

Били-вили-луп

Ослик дуже безглуздий.

  • Про що це ти там співаєш? - запитав ослика.

Муха проспівала ще раз.

  • Що за дивна маленька пісенька!  -  сказав  ослик.  -  Лише  я

щось поганий став чути. Сядь, будь ласка, до мене на кінчик хвоста

і пропій ще разок.

Задоволена муха сіла осликові на хвіст, а він, лише цього і  чекаючи

так сильно стукнув хвостом по землі, що ледве не відбив бідоласі все кри-

лишки.

  • Який невдячний і нетямущий учень! - вигукнула муха і  по-

летіла подалі від ослика.

Вона прилетіла до ставка, де плавав величезний ледачий короп. Муха сіла

на бережок і солодким голоском заспівала:

Били-вили-луп

Короп дуже безглуздий.

Почувши це, короп з такою силою ударив хвостом по  воді,  що  бризки

фонтаном обрушилися на муху, і вона ледве-ледве змогла злетіти, оскільки мок-

рие крильця погано слухалися.

  • Який неосвічений дурень!  -  обурювалася  муха,  просушуючи  на

сонце крильця.

Погрівшись, вона полетіла на ферму,  де  по  двору  поважно  ходив

товстий гусак. Муха сіла гусакові на дзьоб і голосно заспівала:

Били-вили-луп

Гусак дуже безглуздий. Гусак розкрив свій дзьоб і проковтнув вчену муху.