• Але ви можете носити їх на вухах, - підказав йому Маленький Замбо.  -

Тоді ні пил, ні холод вам не страшні.

  • Так, ти прав, - зрадів тигр. - Це прекрасна ідея! Давай  їх швидше сюди, і я відпущу тебе.

Тігр схопив м'які шкіряні туфельки з гострими, заломленими догори  но-

самі і одягнув їх на вуха. Він був страшно задоволений.

  • Тепер я самий красиво одягнений тигр у всіх  джунглях,  -  радів

він.

А бідний Маленький Замбо пішов далі і знову, нещасний, зіткнувся

з тигром. У обмін на життя Замбо пообіцяв тигрові  свій  зелений  шовковий

парасолька з довгою жовтою ручкою.

  • Мені він ні до чого, - заперечив тигр. - У мене немає зайвих  лап,  аби

носити його.

  • Але ви можете тримати його кінчиком хвоста, - запропонував Замбо.
  • Це я дійсно можу. Давай сюди парасолька і вирушай геть
  • сказав тигр і, упевнений в тому, що він  найшикарніший  тигр  у  всіх

джунглях, з гідністю віддалився, тримаючи парасольку кінчиком хвоста.

А бідний Маленький Замбо голий сидів на пісочку і гірко плакав,  по-

тому що бридкі кровожерливі тигри відняли у нього всі його дарунки.

Раптом він почув страшний рев, який все посилювався.

  • Про, господи! Який кошмар! Це, напевно, повертаються тигри,  аби

з'їсти мене - бідненького і нещасного крихту. Що ж мені робити?

З прудкістю блискавки і  спритністю  мавпи  Маленький  Замбо  вліз  на

пальмове дерево і поглянув вниз.

Він побачив тих, що б'ються під деревом, на якому він сидів, тигрів,  кожен

з яких доводив, що він самий красиво одягнений тигр у всіх джунглях.

Вони стягнули один з одного весь красивий одяг Маленького Замбо  і  приня-

лись кусатися своїми страшними білими іклами, боротися своїми когтисти-

мі лапами і бити один одного своїми довгими хвостами.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4