вчепився в хвіст Вовкові. Вовк, у свою чергу, зумів дотягнутися до корот-

кого хвостика Ведмедя, і все троє пустилися бігом довкола дерева,  посте-

пінно розганяючись швидше і швидше!

Поки вони марно прагнули наздогнати один одного, Маленька Ліза  подкра-

лась потихеньку до своїх речей, що валялися на траві, і підняла їх.

  • Якщо вам не потрібне моє дивне вбрання, то я, мабуть, заберу  його  на-

зад, - сказала вона.

Проте Лис, Вовк і Ведмідь були дуже зайняті гризнею  між  собою

аби відмітити дівчинку. Вони приходили у все велику лють  і,  естест-

венозний, крутили все швидше. Вони носилися  з  такою  швидкістю,  що  Ма-

ленькая Ліза просто не могла розрізнити їх. Зрозуміло, їм  було  ніколи

озиратися на неї. Дівчинка швидко натягнула на себе платтячко,  фартух

і шарфик, схопила парасольку і кинулася назад до дерева, за яким її под-

жидал Братик Кролик.

  • Я думаю, нам краще скоріше сховатися звідси, поки вони нас не увиде-

чи, - сказала Ліза, забираючись до нього на спину, і вкрадливо  додала:  -

Якщо б ти відвіз мене прямо додому до Мами і Папи, то я  пригостила  б  тебе

гарячими вафлями з варенням.

  • Чудова пропозиція. Мабуть, я погоджуся, -  відповів  Братик

Кролик і помчав ще швидше, ніж раніше.

Прошло зовсім трохи часу, і вони дісталися до будинку Маленької  Лі-

зи. Можете собі уявити, як здивувалася її Мама,  побачивши  свою  дочку

що їде верхи на кролику. Але ще більше вона здивувалася, почувши розповідь про

тому, що трапилося з Лізою в лісі.

  • Бачиш, що виходить, коли ти не слухаєшся? Адже  ти не  повинна

була звертати з головної стежини, Ліза, -  відчитувала  дівчинку  Мама.

Проте, будучи щасливою через те, що дочка повернулася додому цілою і  нев-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6