черевички. Ти не даси їх мені, аби я міг бігати ще швидше?

  • Бери їх, бери. Братик Кролик, - сказала Маленька Ліза.  -  У  мене

адже більше немає мого красивого  вбрання,  навіщо  ж  мені  ці  черевички?

Візьми їх і надінь на задні лапки.

З цими словами вона зняла червоні черевички і протягнула їх кроликові.

  • Величезне спасибі, - поблагодарил її він і взув задні лапи в башмач-

ки. - Ти дуже мила і добра дівчинка. І тому, якщо хочеш, ти можеш

залізти до мене на спину і переконатися, як швидко я умію бігати.

Маленька Ліза забралася на спину кролика, і  той  з  місця  помчав

так, що лише вітер свистів у них у вухах. Зрозуміло, вона міцно  дер-

тиснула за шерстку кролика: адже їй не хотілося повалитися на землю на та-

який швидкості!

Вони весело летіли крізь темний ліс, як раптом тишу, що оточувала їх

порушив жахливий шум.

  • Ой! - закричала Маленька Ліза. - Мабуть, це Ведмідь, Вовк  і

Лисиць, які хотіли з'їсти мене, зібралися разом. Швидше, швидше, біжимо

звідси.

  • Не бійся. Маленька Ліза, - заперечив кролик. - Якщо ти  будеш  як

слід триматися, ніхто не зуміє зловити нас. Ніхто у  всьому  лісі  не

може догнати за мною. Проте давай спочатку поглянемо, чому вони  под-

няли такий шум.

Вони підкралися до галявини, з  якою  доносилося  злісне  гарчання,  і

сховалися за товсте дерево.

Маленька Ліза виглянула із-за ствола і, як ви думаєте, що вона уви-

поділа? Ведмедя, Вовка і Лиса, изза, що сварилися, того,  хто  з  них  самий

красивий звір в лісі. Вони сперечалися голосно і люто. У гніві  кожен  з

їх зідрав з себе одяг, аби бути готовим до бійки.

Лис, який був дуже хитрим, забіг за величезний ствол старого  ду-

ба. Ведмідь і Вовк кинулися за ним. Ведмідь схопив за хвіст Лиса, а той

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6