Красень водонос
- Вона буде моя! - закричав один.
- Ні, вона моя! - заперечив інший.
Ледве не побилися вони між собою. Тоді втрутився старий рибак:
- Хто швидше за всіх принесе випущену стрілу, той і візьме собі
красуню, - сказав він.
На тому і порішили. Троє рибаків помчали за пущеною стрілою, а дружина
водоноса залишилася одна. Швидко зібрала вона рибальські сіті, схопила їх і
втекла.
Бігла вона, бігла, і раптом перед нею з'явився дивний старик. Уві-
подів він красуню і відразу ж в неї закохався.
- Ах, прекрасна, тепер ти моя! Я вже тебе зі своїх рук не випущу! -
вигукнув він.
Але дружина водоноса не розгубилася, накинула на голову старика мережі і
побігла далі.
Нарешті, знемагаючи від втоми, прибігла вона до джерела. Біля ис-
точника зростало дерево. Дівчина, забралася на нього і всілася на вітку от-
дохнути.
В цей час мимо проходил син падишаха. Йому захотілося пити. Він наг-
нулся до джерела до побачив в нім віддзеркалення красуні. Царевич підняв го-
лову, розгледів її серед гілок, відразу ж в неї закохався і захотів узяти
- обоє в дружини.
- Про пан, - сказала йому хитра жінка, - добре, що ти не на-
пився з цього джерела. Вода його чарівна і приносить нещастя. Са-
дись краще поряд зі мною і поглянемо, що буде.
Царевич зробив так, як просила. У казках час швидко йде. Не
прошло і години, як до джерела підійшли три рибаки. Стали вони пити воду
побачили віддзеркалення красуні, яку втратили, і впали без відчуттів.
Через деякий час прийшов до джерела старик. Він теж захотів на-
питися, побачив у воді красуню до впав як що підкосив.
Трохи згодом прийшов за водою красень водонос. Нахилився він над
джерелом і теж позбувся відчуттів.
Син падишаха, що бачив все це, здивувався і наказав своїм приближен-