Дядечко Довгонос
- Ах, королева, я вам все скажу. Заліз я на найвище дерево в
лісу, бачу вогонь на галявині, а у вогню хлоп'ята. Тут йде до них людина з
довгим носом. Я їх розмова і підслухав.
- А про що була розмова?
- А ось про що, королева.
Лише почав їй розповідати про ті секрети, як раптом звернувся в
камінь. Королева злякалася, зве на допомогу. Весь палац зібрався і
був там офіцерів дядько.
- Ах, - кричить, - що стало з моїм племінником?!
Прийнялася королева розповідати, як та що було, і сама раптом ока-
менела. Горе в палаці. Велів король поставити що окам'яніли жениха і не-
весту в собор, і всі наділи траур.
А у дядька офицерова все не йде з розуму дивна історія, хочеться йому
побачити того Довгоноса. Не стерпів він і пішов в ліс. Заліз на саме
велике дерево і бачить: правду сказала королева. На галявині вогнище го-
рит, довкола костриці хлоп'ята грають, а тут до них і людина з довгим но-
сом йде.
- Здрастуйте, дядечко Довгонос!
- Здрастуйте, дітки!
- Які сьогодні новини, дядечко Довгонос?
- Та вже дещо є.
- Скажи нам! Скажи нам!
- Я вам скажу, та лише ви мовчок. Коли я вам розповідав про коро-
ля, що не може через річку перебратися і ворога побити, його офіцер сидів
недалеко від нас на дереві і мене підслухував. Він і міст через річку пе-
рекинул, і чарівною трухою з дупла ворогів закидав. Король у винагороду
віддав йому свою дочку в дружини. Але офіцер видав мою таємницю королеві, та і
вона теж проговорилася. Обоє і окам'яніли, все королівство тепер в траурі.
А не знають люди, що є в гущавині лісу джерело, люстерком прикритий. Подні-
мешь люстерко, зачерпнеш трохи джерельної води, на наречену з женихом
бризнеш - вони знову і оживуть. Лише про це нікому ні слова!