дутся...

Серце в рибка защеміло, так йому стало шкода цієї  засмученої  дівчини.

Але він був до того зачарований її красою і ніжністю, що вже знав: никог-

та він не зможе її відпустити.

Довгі роки жили Родрік Мак-Кодрам і його прекрасна дружина в будиночку  на

узмор'я. У них народилося багато дітей, і у всіх дітей волосся було золотис-

то-каштанові, а голоси ніжні і співучі. І люди, що жили на цьому уеди-

ненном острові, тепер називали рибака "Родрік Мак-Кодрам Тюленячий",  по-

тому що він узяв в дружини діву-тюленя. А дітей його називали "діти Мак-Код-

рама Тюленячого".

Але за весь цей час дочка морського короля так і не забула свого вели-

кого горівши. Часто вона бродила по берегу,  прислухаючись  до  шуму  моря  і

плеску хвиль. Деколи вона навіть бачила своїх братів  і  сестри,  коли  вони

пливли уздовж берега, а деколи чула, як вони звуть її, свою давно  поте-

рянную сестру. І вона всім серцем жадала повернутися до них.

І ось одного дня Родрік зібрався на рибний лов і ласкаво  попрощався  з

дружиною і дітьми. Але доки він йшов до свого човна, заєць перебіг йому дорогу.

Родрік знав, що це не до добра, і завагався - чи  не повернутися додому?

Але поглянув на піднебіння і подумав: "Вже якщо нині бути худу, так лише  від

негоди. А мені не уперше боротися з бурею на морі". І він  пішов  своєю

дорогою.

Але він ще не встиг далеко піти в морі, як раптом  і справді  піднявся

сильний вітер. Він свистів над морем, свистів і довкола  будинку,  де  рибак

залишив дружину і дітей. Молодший синочок Родріка вийшов на берег. Він  прило-

жив до вуха раковину, аби послухати шум прибою, але мати окликнула його  і

веліла йому йти додому. Як тільки хлопчик ступив за поріг, вітер подув з

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7