Почав один мірошник все бідніти і бідніти,  і  залишилася  у  нього  одна

лише млин та позаду неї велика яблуня. Ось відправився  він  раз  в

ліс дрова рубати, і підійшов до нього старик, якого він ще  жодного разу  не

бачив, і говорить:

  • Повно тобі з сокирою возитися, я зроблю тебе багачем, якщо пообеща-

їси мені віддати те, що позаду твого млина.

"Мабуть, це він про яблуню говорить", - подумав мірошник,  погодився  і

відписав її незнайомцеві. А той злісно засміявся і сказав:

  • Дивися ж, опісля три роки я з'явлюся до тебе і візьму те, що мені при-

надлежит. - З цим він і пішов.

Вернувся мірошник додому, зустрічає його дружина і говорить:

  • Скажи, муж, звідки це раптом з'явилося у нас  в  будинку  таке  бо-

гатство? Всі скрині і засіки повним-повні, а ніхто нічого не приносив

і я не знаю, як це вийшло.

Говорить мірошник:

  • Та це все від одного незнайомця, якого я зустрів в  лісі;  він

пообіцяв мені великі багатства, а я йому відписав  те,  що  знаходиться  за

млином, - велику яблуню можемо ми, мабуть, і віддати.

  • Ах, муж, - з жахом вигукнула мельничиха, - адже  та  це  ж

був сам біс! Він не про яблуню говорив, а про нашу  дочку,  адже  це  вона

стояла за млином і підмітала двір.

Дочка мірошника була красуня і до того ж скромниця. Три роки вона жила

у страху Божому і не знала гріха. Термін тим часом прошел, і настав  день

коли біс прийшов за нею. Вона чисто вмивалася і обкреслила довкола себе крейдою

круг. З'явився він спозаранку, але не міг ніяк до неї наблизитися. І, разг-

невавшись, він сказав мірошникові:

  • Щоб вона більше не умивалася, не давай їй води, а то не буде в ме-

ня над нею жодної сили.

Злякався мірошник і виконав наказ. На інший ранок знову  з'явився

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7