чешь і назад не повертайся.

Прив'язала вона їй дитяти на спину, і бідна жінка пішла із  заплакан-

ними очима із замку. Прийшла вона в темний, дрімучий ліс, стала на коле-

ні і почала Богові молитися.

Раптом з'явився до неї ангел і привів її до якоїсь хатинки, і була  при-

біта на ній невелика табличка: "Тут всякий живе вільно".  І  вийшла

з цієї хатинки білосніжна діва і сказала:

  • Ласкаво просимо, пані королева! - І ввела її в будинок.  Потім  вона

відв'язала із спини її маленького сина, приклала його до  грудей,  аби  та

його погодувала, і поклала його спати в красиве ліжечко.

І запитала бідна жінка:

  • Звідки ти знаєш, що я була королевою?

Відповіла біла діва:

  • Я послана зберігати тебе і дитяти.

Прожила вона в хатинці сім років, і піклувалися там про неї добре, в бла-

годарность за її лагідність і доброту у неї знову відросли руки.

Нарешті король повернувся додому з походу, і перше,  що  йому  захоте-

лось, - це побачити дружину і дитяти. Заплакала стара мати короля і  ска-

залу:

  • Ти, зла людина, навіщо написав мені, щоб я занапастила дві ні  в  чому

не повинні душі? - І вона показала йому обоє листа, підробленого бісом, і

додала: - Я поступила так, як ти велів, - і показала  йому  в  доказа-

тельство мова і очі самки оленя.

Гіркими сльозами став оплакувати король свою дружину і синочка, і сжали-

лась тоді над ним стара мати і сказала:

  • Заспокойся, вона жива. Я веліла потай убити самку оленя і  зберегла

на доказ її ока і мова, а твоїй дружині я прив'язала на спину  ре-

бенка і веліла їй йти світ за очі по  білому світу і  узяла  з  неї

обіцянка ніколи не повертатися сюди, оскільки ти був на неї такий гнівний!

І сказав король:

  • Я піду всюди, де є лише синє піднебіння, і не буду ні є,  ні

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7