Королева стояла біля входу в палац, обвивши зеленою рукою  шию  хорта

пса, а предводитель друїдів широким жестом показав  на  двір,  вистелений

кістками полеглих у великій битві. І перед тим, як назавжди  піти  звідси

він виголосив ще одне пророкування:

  • Кости батька вашого і воїнів його залишаться тут, і висушить їх  солн-

це, і дощі відмиють їх дочиста, і будуть вони  лежати,  непохоронені,  поки

діти дітей ваших не зрадять їх землі.

Багато років брат і сестра жили одні в отчому будинку. І доки довкола нього за

воротами все пишніше і пишніше розросталася папороть, підліткові роки ко-

ролевских дітей минули. Зеленокожая  королева,  висока  і  струнка

бродила по спорожнілих спокоях, і зелене волосся розсипалося у неї по пле-

чам. За нею по п'ятах ходив сухорлявий хорт пес з людськими очима. Він

володів дарма мови, і в душі у нього жили мрії, властиві юним людям.

І ось коли брат і сестра сталі вже дорослими, сусід їх покійного от-

ца, король Ербі, виступив в далекий похід з трьома сотнями воїнів. Але  не

встигли вони заглибитися в гори, як з піднебіння спустився густий білий туман, і

король збився із стежки. Він в  замішанні  пробирався  вперед  навпомацки

марно прагнучи відшукати стежку і не втратити із виду своїх супутників.

  • Тримаєтеся ближчим до мене! - крикнув він.

З непроглядної пітьми йому відгукнулося лише сто чоловік.

Король все брів і брів вперед і ось розрізнив праворуч від  себе  слабке

поблиск тихого гірського озера і крикнув знову:

  • Тримаєтеся ближчим до мене!

Цього разу відгукнулися лише двадцять воїнів.

Він вихватив з піхов палаш, немов бажаючи розітнути їм  туман,  і  знову

пішов вперед. А коли розрізнив зліва від себе ледве видні контури могу-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7