адже.

Бачаган протиснувся вперед, аби розгледіти і послухати старика.

Старик відмітив Бачагана і кликнув його до себе.

  • Хто ти і звідки?
  • Я з далекої, чужої землі. Прийшов шукати у ваше місто роботи.
  • Підемо зі мною. Я дам тобі роботу і щедро заплачу за неї.

Бачаган послідував за стариком. На краю міста старик відпустив  прово-

натовп, що тиснув його. Залишилися лише жерці і носильники, навантажені  важкою

поклажею. Всі вони були чужоземці. Незабаром здався якийсь храм,  окру-

женний з усіх боків високою стіною.

Великий жрець зупинився біля залізних воріт, відімкнув їх величезним клю-

чом і, впустивши всіх, знову замкнув замок.

Бачаган побачив перед собою храм, увінчаний блакитним куполом, окружен-

ний маленькими келіями. В цих келій носильники склали  свою  поклажу,  і

великий жрець повів їх в храм. В глибині храму, біля вівтаря, великий жрець

натискував непомітну пружину, і стіна розсувалася надвоє. За нею  виднілася

нові залізні двері. Великий жрець відкрив ці двері і сказав:

  • Увійдіть, люди. Тут вас нагодують і дадуть роботу.

Ніхто не встиг сказати і півслова, як залізні двері закрилися, і

всі занурилися в пітьму. Приголомшений Вачаган кинувся до  дверей  і  з

всіх сил застукав:

  • Відкрийте! Відкрийте!

Але йому відповідала лише власна ехо-камера.

Приголомшений Бачаган мовчки поплентався вперед, туди, де виднілася  сла-

бая смужка світла. Останні послідували за ним.

Падаючи і спотикаючись, вони дісталися до бідно освітленої печери, звідки

мчали тужливі крики.

Назустріч ним кинулася якась тінь.

Бачаган випрямився на повний зріст і голосно крикнув:

  • Хто ти, людина або диявол? Підійди і скажи, де ми?

Тінь наблизилася і, тремтячи, як аркуш в бурхливу ніч, зупинилася  пе-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12