Замість відповіді головний жрець з озброєними слугами кинувся на Анаїт.

  • Вона поганила храм! Смерть їй! - біснувався головний жрець, закликаючи

городян до мести.

Розумний кінь Анаїт затоптав його могутніми ногами, а тим часом на под-

можу відважній жінці, що билася з жерцями, що оточували її,  настигнуло

військо і винищило всіх ворогів до єдиного.

Народ із страхом і подивом стежив за тим, що відбувається.

  • Підійдіть ближче і поглянете, що приховано в підземеллі вашого хра-

ма! - сказала Анаїт.

Коли двері печери зірвали з петель, страшне видовище з'явилося наро-

ду.

З пекельного підземелля виповзли люди - не люди, а тіні. Багато з  них

були при смерті і не могли стояти на ногах. Інші, осліпну у від  світла

хиталися і повзли, як мурашки. Останніми вийшли Бачаган і Вагинак з по-

лузакритими очима, аби денне світло не засліпило їх.

Воїни увірвалися в підземелля і винесли  звідти  тіла  померлих  людей

знаряддя тортур, ремісничі інструменти і казани з людським м'ясом.

Присоромлені городяни допомогли їм розбити і очистити храм.

Лише покінчивши з цим, Анаїт увійшла до  нашвидку  спорудженого  намету

де чекали її Бачаган і Вагинак. Цар з царицею всілися поруч і не  могли

надивитися один на одного. Вагинак, плакавши, припав до руки Анаїт.

  • Мудра цариця! Це ти врятувала нас сьогодні!
  • Ні, Вагинак! Не сьогодні врятувала вас мудра Анаїт,  а  тоді,  коли

запитала: "А чи знає син вашого царя  яке-небудь  ремесло?"  Пам'ятаєш

як той сміявся тоді?

Присоромлений Вагинак мовчки опустив очі.

З тих пір прошло багато років, але слава про мудру Анаїт жива до цих пір.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12