Колись, дуже давно, в одному персидському місті жили два брати - Ка-

сім і Алі-баба. Коли помер їх батько, вони поділили гроші,  які  після

його залишилися, і Касим став торгувати на ринку дорогими тканинами і шелко-

вими халатами. Він умів розхвалювати свій товар і зазивати покупців, і

у його лавці завжди товпилося багато народові. Касим все більше і більше бо-

гател і, коли накопив багато грошей, одружувався на  дочці  головного  судді

яку звали Фатіма.

А Алі-баба не умів торгувати і наживати гроші, і  одружений  він  був  на

бідній дівчині на ім'я Зейнаб. Вони швидко витратили майже  все,  що  в

них було, і одного дня Зейнаб сказала:

  • Слухай, Алі-баба, нам скоро буде нічого їсти. Треба тобі що-небудь

придумати, а то ми помремо з голоду.

  • Добре, - відповів Алі-баба, - я подумаю, що нам робити.

Він вийшов в сад, сів під дерево і став думати. Довго думав Алі-баба  і

нарешті придумав. Він узяв гроші, що залишилися у нього, пішов на ринок і ку-

пив двох ослів, сокиру і вірьовку.

А на наступний ранок він відправився за місто, на високу гору, порослу

густим лісом, і цілий день рубав дрова. Увечері Алі-баба зв'язав дрова  в

в'язки, навантажив ними своїх ослів і повернувся в місто. Він продав дрова на

ринку і купив хліба, м'яса і зелені.

З тих пір Алі-баба кожен ранок виїжджав на гору і до самого вечора  ру-

бив дрова, а потім продавав їх на ринку і купував хліб і м'ясо для себе і

для Зейнаб. І ось одного дня він стояв під високим  деревом,  збираючись  його

зрубати, і раптом відмітив, що на дорозі піднявся пил до самого піднебіння. А

коли пил розсіявся, Алі-баба побачив, що прямо на його  мчиться  загін

вершників, одягнених в панцирі і кольчуги; до сідел були прив'язані списи, а

на поясах виблискували довгі гострі мечі. Попереду скакав на високій  білій

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20