Входить в хатинку - там сидить баба-яга кістяна нога, сива, беззуба.

  • Здрастуйте, бабуся! Скажи, де мені шукати мою королеву?
  • Почекай трішки, ось я скличу всіх своїх вітрів і  у  них  запитаю.

Адже вони по всьому світу дмуть, так повинні знати, де вона тепер  прожива-

ет.

Вийшла стара на крильце, крикнула гучним голосом,  свиснула  моло-

децким посвистом, раптом з усіх боків піднялися-повіяли  вітри  буйні

лише хата тряситься!

  • Тихіше, тихіше! - кричить баба-яга.

І як тільки зібралися вітри, почала їх запитувати:

  • Вітри мої буйні, по всьому світу ви дмете, не бачили чи  де  прек-

расную королеву?

  • Ні, ніде не бачили! - відповідають вітри в один голос.
  • Та чи всі ви в наявності?
  • Все, лише південного вітру немає.

Трохи згодом прилітає південний вітер. Запитує його стара:

  • Де ти пропадав до цих пір? Ледве діждалася тебе!
  • Винен, бабуся! Я зайшов в нове царство, де живе прекрасна ко-

ролевна; муж в їй без вісті пропав, так тепер сватають її різні царі і

царевичі, королі і королі.

  • А наскільки далеко до нового царства?
  • Пішому тридцять років йти, на крилах десять років мчати; а я  повію
  • у три години доставлю.

Солдат почав із сльозами благати, аби південний вітер узяв його і доніс  в

нове царство.

  • Мабуть, - говорить південний вітер, - я тебе донесу, коли даси мені вво-

лю погуляти в твоєму царстві три дні і три ночі.

  • Гуляй хоч три тижні!
  • Ну, добре, ось я відпочину днинки два-три,  зберуся  з  силами,  так

тоді і в дорогу.

Відпочив південний вітер, зібрався з силами і говорить солдатові:

  • Ну, брат, збирайся, зараз відправимося, та дивися - не  бійся:  цілий

будеш!

Раптом зашумів-засвистав сильний вихорь, підхопило солдата на  повітря

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8