спить.

Почали його пригощати і обпоїли чарівним зіллям, солдат впав на траву

і заснув міцним, безпробудним сном; а купці, караван і казан  ураз  ис-

чезли.

Незабаром після того вийшла королева в сад погуляти; дивиться -  на  всіх

деревах сталі верхівки сохнути. "Не до добра! - думає. - Видно, з мужом

що худе приключилося! Три місяці прошло, пора  б  йому  і  назад  вер-

нуться, а його немає як немає!"

Зібралася королева і поїхала його розшукувати. Їде по тій дорозі, по

який і солдатів дорога тримала, по обох сторонах ліси зростають, і птиці співають

і заморські коти казки муркочуть.

Доїжджає до того місця, де дерев не стало більше - звивається до-

роги по чистому полю, і думає: "Куди ж він дівався? Не крізь землю  ж

провалився!" Зирк - коштує в сторононьці таке ж дивне дерево і лежить під

ним її милий друнг

Підбігла до нього і ну штовхати-будити - ні, не пробуджується; прийнялася

щипати його, колоти під боки шпильками колола, колола  -  він  і  болі  не

відчуває, точно мертвий ле жит - не ворохнется. Розсердилася  королева

і в серцях проклін промовила:

  • Щоб тебе, соню непридатного, буйним вітром  підхопило  в  безвісних

країни занесло!

Лише встигла вимовити, як раптом  засвистали-зашуміли  вітри,  і  в

одну мить підхопило солдата буйним вихором понесло з очей королеви.

Пізно одумалася королева, що сказала  слово  нехороше,  заплакала

гіркими сльозами, вернулася додому і стала жити одна-однісінького.

А бідного солдата занесло вихором далеко-далеко, за тридев'ять земель

у тридесяту державу, і кинуло на косі між двох Морея,  впав  він

на самий вузенький клин - чи направо сонний оборотится, чи наліво по-

повернеться - негайно в море повалиться, і поминай як звали!

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8