напоював. Принишкнули змії, спати уляглися.

Добрий молодець на золоте крилечко ступив, золоті двері відчинив.  У

палаці на золотій лавці сидить третя  сестра  -  Тетяна-царівна,  настільки

прекрасна, що ні в казці розповісти, ні пером описати.  Сидить,  шиє:

як стібок стьобне, так три солдати вискочать, як інший стібок стьобне

так знову три солдати вискочать.

  • Здрастуйте, Тетяна-царівна, - поздоровався Іван-багатир, - що ти

шиєш-пошиваєш, на кого рать-силу зганяєш?

  • Здрастуйте, добрий молодець! Білено зганяти рать-силу на Івана-бога-

цупивши. Шити - силу зганяти полювання немає і не шити не можна: уб'є Кощіїв  пле-

мянник, Сам з нігтик, борода з ліктик.

  • Послухайся мене, прекрасна царівна, кинь шиття в піч, я тебе на

білий світ подиму та до батька з матір'ю відвезу.

  • Ох ти, молодець удалий, багато сюди мисливців походжало від нашого  ба-

тюшки, та ніхто назад не вернувся: всіх погубив Сам з нігтик, борода з

ліктик. Він-то сильний, та є ще у нього  помічник  -  триголовий  змій.

Ніхто з ним впоратися не може. Ось, чутно, народився на Русі Іван-бо-

гатирь. Сам з нігтик, борода з ліктик та триголовий змій одного лише

цього багатиря і побоюються. Веліли нам зганяти силу незчисленну. Собіра-

ются на Івана-багатиря війною йти.

  • Запізнилися вони на мене війною йти. Сам я сюди прийшов з Кощієм пле-

мянником силами померяться та вас, трьох сестер, з неволі виручити.

Зраділа Тетяна-царівна.

  • Ось ти який є, Іван-багатир!

Кинула шиття в піч, і солдатів як не бувало. Царівна прийнялася  хло-

потать. Скатертю стіл накрила, різних кушаньев та  вин  нанесла,  стала

гостивши пригощати:

  • Їж, добрий молодець!

Напоювала, нагодувала Івана-багатиря і говорить:

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20