один смертний не бачив.

Відьми з Файфа теж бенкетували зі всіма іншими. Вони їли, пили, пляса-

чи, співали і - найголовніше - взнали від тамошньої нечистої сили деякі вол-

шебние слова, або, по-іншому сказати, наговір. Варто лише  прошепотіти

ці слова, як відразу злетиш в повітря, а потім перед тобою відімкнуться

всі замки і замки, так що куди хочеш, туди і входь. Потім  відьми  з

Файфа повернулися додому дуже задоволені.

Старик на це лише пробурчав:

  • На що тобі потрібно шлятися в такі місця? Лежала б  краще  удома,  в

своєму ліжку, тепліше було б.

Але після того, як стара втретє пропала на всю ніч, її  росс-

страти зачепили старика за живе.

Цього разу вона зустрілася з подругами в будинку однієї відьми, що жила

по сусідству. Вони почули, що у карлайлского  єпископа    винний

похоронив, а в тому льосі зберігається відмінне вино. Ну, відьмам і захотілося

покуштувати цього вина, і ось як вони до нього дісталися: ступить  відьма  на

крюк в каміні - той крюк, на який казан вішають, коли юшку варять, -

прошепотить наговір, якому навчилася від ельфів в Лапландії, і... ось  чу-

деса! Вилетить в трубу, точнісінько як дим вилітає. Ну, потім  вони  всі

полетіли по повітрю, немов клапті хмар, і ураз домчалися  до  палацу

єпископа в Карлайле.

Там всі замки і замки відімкнулися перед ними самі собою. Відьми про-

никли у винний льох, покуштували єпископського вина і до  перших  півнів

повернулися у Файф - зовсім тверезі, статечні старенькі - хмеливши ні в одному

оку.

Як почув про це старик, навіть із стільця схопився, - адже  він  більший

всього на світі любив хороше вино, а таке йому не часто доводилося пити.

  • Ну, такою дружиною, як ти, гордитися можна, право слово!  -  закричав

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6