лись по горах і поділах швидше за вітер і сталь там  ганятися  за  лисицями

ласками і совами. Потім перепливли річку Форт і піднялися на гору  Бен-Ло-

монд. Там вони спішилися і почали пити пиво, що варилося не в челове-

чесанням пивоварні. Пили вони це пиво з рогових чаш, теж не людьми  сде-

ланних.

А потім з-під величезного замшілого каменя вискочив малюсінький чело-

вечек з крихітною волинкою під пахвою і почав грати, та так  весело

що навіть форель і ті виплеснулися з озера під горою, а горностаї  вибе-

тиснули зі своїх нірок. Звідкись злетілися ворони  і  чаплі,  розселися  в

темноті на деревах і теж стали слухати. А відьми - ті в танок пустилися

і до того доплясались, що від втоми ледве могли усидіти на своїх  ко-

нях, коли прийшла їм пора повертатися. Виїхати довелося рано,  аби

попасти додому до перших півнів.

Старик слухав стару мовчки, лише головою похитував.  А  коли  вона

кінчила розповідати, промовив:

  • На що тобі потрібні всі ці танци-пляси? Сиділа б  краще  удома!  До-

ма-то поспокійніше буде.

Але знову настав молодик, і стара знову пропала на всю  ніч.

А коли на ранок повернулася, розповіла мужові, що цього разу її подруги,  -

і вона з ними, - всілися в раковини і поплили в них,  як  в  човнах,  по

бурхливому морю. Пливли вони, поки не пристали до берегів  Норвегії.  Там  вони

сіли верхи на невидимих коней, дітищ вітру, помчали на них по  горах

і ущелинам, і льодовикам і нарешті прибули до Лапландії. Вона була вся покри-

та снігом.

Там ельфи, і феї, і морські діви Півночі бенкетували з чаклунами, домови-

мі, духи, і на бенкет цей з'явилися навіть самі мисливці-примари, а  їх  ні

один смертний не бачив.

Відьми з Файфа теж бенкетували зі всіма іншими. Вони їли, пили, пляса-

чи, співали і - найголовніше - взнали від тамошньої нечистої сили деякі вол-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6