йти туди - не знаю куди, принести те - не знаю що.

  • Ось це служба! Ну, нічого, лягай спати, ранок вечора мудровано!

Марья-царевна діждалася ночі, розвернула чарівну книгу, читала, чи-

тала; читала, кинула книгу і за голову схопилася: про цареву загадку в

книзі нічого не сказано. Марья-царевна вийшла на крильце, вийняла хусточку

і махнула. Налетіли всякі птиці, набігли всякі звіри.

Марья-царевна їх запитує:

  • Звіри лісові, птиці піднебесні, ви,  звіри,  усюди  рискаете,  ви

птиці, усюди літаєте - чи не чули, як дійти туди  -  не  знаю  куди

принести те - не знаю що?

Звіри і птиці відповіли:

  • Ні, Марья-царевна, ми про те не чували.

Марья-царевна махнула хусточкою - звіри і птиці пропали, як не бива-

чи. Махнула іншим разом - з'явилися перед нею два велетні:

  • Що завгодно? Що потрібне?
  • Слуги мої вірні, віднесіть мене на середину океан-моря.

Підхопили велетні Марью-царевну, віднесли на океанморе  і  стали  на

середині, на самій пучині, - самі стоять, як стовпи, а її на руках  дер-

тисне. Марья-царевна махнула хусточкою, і приплили до неї всі гади  і  риби

морські.

  • Ви, гади і риби морські, ви скрізь плаваєте, на всіх островах бивае-

ті: чи не чули, як дійти туди - не знаю куди, принести те - не  знаю

що?

  • Ні, Марья-царевна, ми про те не чули.

Закручинілась Марья-царевна і веліла  віднести  себе  додому.  Велетні

підхопили її, принесли на Андрєєв двір, поставили в крильця.

Вранці рано Марья-царевна зібрала Андрія в дорогу і  дала  йому  клубок

ниток і вишиту ширіньку.

  • Кинь клубок перед собою, куди він покотиться,  туди  і  ти  йди.  Так

дивися, куди б не прийшов, умиватимешся, чужою ширінькою не утирайся

а утирайся моїй.

Андрій попрощався з Марьей-царевной, вклонився на чотири  сторони  і

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17