реди. Лягай спати, ранок вечора мудровано.

Вранці рано, лише прокинувся Андрій, Марья-царевна дає йому мішок су-

харею і золоте колечко.

  • Спробуйте до царя і запитай собі в товариші царського радника, а то, ска-

жи, тобі не повірять, що був ти на тому світі. А як вийдеш з  товаришем

у дорогу-дорогу, кинь перед собою колечко, воно тебе доведе.

Андрій узяв мішок сухарів і колечко, попрощався з дружиною і пішов до ца-

рю просити собі дорожнього товариша. Робити нічого, цар погодився,  ве-

лел радникові йти з Андрієм на той світ.

Ось вони удвох і вийшли в дорогу-дорогу. Андрій кинув колечко - воно ка-

тится. Андрій йде за ним полями чистими, мохами-болотами,  реками-озера-

мі, а за Андрієм царський радник тягнеться.

Втомляться йти, поїдять сухарів - і знову в дорогу.

Чи близько, чи далеко, чи довго, чи коротко, прийшли вони в густій  дре-

мучий ліс, спустилися в глибокий яр, і тут колечко зупинилося.

Андрій і царський радник сіли поїсти сухарів.  Зирк,  мимо  них  на

старом-престаром царі двох бісів дрова везуть - величезний віз - і поганяють

пануючи палицями, один з правого боку, інший з лівого.

Андрій говорить:

  • Дивися, ніяк це наш покійний цар-батюшка?
  • Твоя правда, це він самий дрова везе.

Андрій і закричав бісам:

  • Ей, господа біси! Звільните мені цього небіжчика  хоч  на  мале

час, мені потрібно який про що його розпитати.

Біси відповідають:

  • Є нам час чекати! Самі, чи що, дрова повеземо?
  • А ви візьміть у мене свіжу людину на зміну.

Ну, біси відпрягли старого царя, на його місце упрягли у віз  царського

радника і давай його з обох боків поганяти палицями; той  гнеться,  а

везе.

Андрій став запитувати старого царя про житье-битье.

  • Ах, Андрій-стрілець, - відповідає цар, - погане моє життя на тому све-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17