лягай спати, ранок вечора мудровано.

Андрій ліг спати, а баба-яга узяла два голики, полетіла на  болото  і

стала звати:

  • Бабуся, лягушка-скакушка, чи жива?
  • Жива.
  • Вийми до мене з болота!

Стара жаба вийшла з болота, баба-яга її запитує:

  • Чи знаєш, де те - не знаю що?
  • Знаю.
  • Скажи, зроби милість. Зятеві моєму дана служба: піти туди - не знаю

куди, узяти те - не знаю що.

Жаба відповідає:

  • Я б його проводила, та боляче стара, мені туди не дострибати.  Донесе

твій зять мене в парному молоці до вогненної річки, тоді скажу.

Баба-яга узяла лягушку-скакушку, полетіла  додому,  надоїла  молока  в

горщик, посадила туди жабу і вранці рано розбудила Андрія.

  • Ну, зять дорогою, одягайся, візьми горщик з парним молоком, в моло-

ке - жаба, та сідай на мого коня, він тебе довезе до вогненної річки.

Там коня кинь і виймай з горщика жабу, вона тобі скаже.

Андрій одягнувся, узяв горщик, сів на коня баби-яги. Чи довго,  коротко

чи, кінь домчав його до вогненної річки. Через неї ні звір не  перескочить

ні птиця не перелетить.

Андрій зліз з коня, жаба йому говорить:

  • Вийми мене, добрий молодець, з горщика, треба нам через річку  перепра-

витися.

Андрій вийняв жабу з горщика і пустив додолу.

  • Ну, добрий молодець, тепер сідай мені на спину.
  • Що ти, бабуся, ач маленька, я тебе задавлю!
  • Не бійся, не задавиш! Сідай та тримайся міцнішим.

Андрій сів на лягушку-скакушку. Почала вона дутися. Дулася,  дулася  -

зробилася немов копиця сіна.

  • Чи міцно тримаєшся?
  • Міцно, бабуся.

Знову жаба дулася - зробилася ще більше, немов стіг сіна.

  • Чи міцно тримаєшся?
  • Міцно, бабуся.

Знову вона дулася, дулася - стала вище за темний ліс, та як плигне  -

і перестрибнула через вогненну річку; перенесла Андрія на той берег і сде-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17