молодшому, що у нього так мало, та думає: "Хай сміються, не уперше мені

терпіти кепкування!" Показали старші - звичайне грубе льняне полот-

але. Молодший бариться. Батько і говорить йому:

  • Що ж ти, дурень, не показуєш майстерність своєї нареченої?  Мабуть

і наречена в тебе!

Подає він батьку горіх, а брати регочуть. Узяв батько горіх,  розкрив  його

витягнув полотно, розстелив - виявилося п'ятдесят ліктів такого тонкого і

білого полотна, яке лише у царів, напевно,  і  буває!  Батько  більший

колишнього здивувався, але не говорить синові доброго слова:

  • Гаразд, добре, що і ти приніс, йди на піч, спи!

Проходіт скількись днів, знову говорить батько синам:

  • Настав час, сини, і наречених показати.  Їдьте  за  ними,  а

завтра вранці все будьте тут!

Старші, як завжди, на конях, а молодший пішки. Йде і думає:  "Ось

буде потіха братам і батьку, як приведу я свою мишку. Тепер-то вже  ви-

гоніти з дому!.. Ах, краще по світлу поневірятися або в тій  лісовій  хатинці

жити, чим терпіти образи в батьківському будинку!" З цими думами входить  в  из-

бушку і говорить нареченій:

  • Батько хоче тебе бачити.
  • Що ж, поїдемо, - відповідає мишка.

Запрягла вона трьох чорних мишей в карету з горіхових  шкаралуп,  одну

миша посадила за кучера, сама сіла в карету:

  • Ну ось, я готова, їдемо!

Поїхали. Миша їде, а парубок поруч крокує.  Хоч і страшно  йому,  і

соромно, а чому бути, того не минути! Треба їм  через  річку  їхати,  по

мосту. В'їхала миша в своїй кареті на міст,  а  тут  перехожий  назустріч

йде, чудується:

  • Що за подорожні такі, зроду не бачив, аби миша  в  кареті  їхала!

Ось так бариня! - узяв і штовхнув. І наречена з каретою, і упряжка - все  по-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6