• Принесіть мені кожна своє краще пшеничне зернятко!

Миттю розбіглися всі по нірках, принесли по зернятку, змололи, заме-

сили тісто і хліб випекли. Вранці подає наречена парубкові хліб.  Зрадів

він, але нічого не сказав, лише поблагодарил і пішов додому. З'явилися  си-

новья до батька в призначений час, кожен подає йому свій хліб. В старше-

го сина хліб з житньої муки, в  середнього  -  з  ячмінної,  звичайний

селянський хліб. Розкриває батько хліб молодшого сина - він такий аромат-

ний, рум'яний, м'який, - з чистої пшениці, хоч на царський стіл  подавай!

Здивувався батько, звідки в дурника такий хліб, але промовчав, не хотів  оби-

подіти старших, улюбленіших синів. Дає він інше завдання:

  • Тепер хай ваші наречені витчуть по шматку полотна! Я  хочу  посмот-

реть, хто краще тче.

Знову йдуть брати до наречених. Молодший дивиться вже веселіше, сподівається

може і його мишка що-небудь придумає. Прийшов в хатинку, мишка тут  як

тут. Сказав він їй, навіщо цього разу прийшов. Вона уклала  жениха  спати

узяла дзвіночок, вийшла на крильце.

  • Родичі мої славні, слуги мої вірні, зберіться все до мене!

Тут збіглося багато мишей, чекають, що вона скаже. Мишка-наречена  гово-

рит:

  • Принесіть мені кожна своє краще льняне волокно!

Миші прошмигнули в нірки, вибрали волокно, що трохи краще, миттю повернулися до

хазяйці. І закипіла у них робота: швидко спряли нитки, стали основу сно-

вать, ткати - до ранку полотно було готове, та таке біле і  тонке,  як

павутина. Наречена скрутила полотно, вклала в горіхову шкаралупу, скільки

увійшло, і подала женихові. Парубок поблагодарил мишку  і  відправився  додому.

Інші брати вже там з полотном -  з  великими  шматками.  Соромно  стало

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6