Жила-була на світі маленька дівчинка, яку звали  Ліза.  Вона  жила

разом зі своїми Папою і Мамою в невеликому червоному будиночку в Делекарлії в

Швеції.

Мама зшила їй дивне помаранчеве плаття. Ліза носила його разом з пе-

редничком в червону смужку, маленьким червоним чіпцем і блакитним шарфи-

кому. Папа подарував їй чудові  червоні  черевички  і  чудовий

парасолька того ж кольору, що і шарфик.

Всі ці нові речі робили Маленьку Лізу просто чарівною.

"Я найкрасивіша дівчинка у всій Швеції",  -  думала  про  себе  Ма-

ленькая Ліза.

Одного дня Мама сказала Лізе:

  • Одягни своє нарядне плаття і нові черевички і  ступай  відвідати

Бабусю. Я випекла для неї пиріг. Йди через ліс по великій стежині, ни-

куди не згортаючи, і скоро дістанешся до її хатинки.

Маленька Ліза прийшла в невимовний захват і від радості заплескала  в

долоні. Втім, в цьому не було нічого дивного: то хіба вона не соби-

ралась поодинці відправитися до Бабусі, що жила в  самій  глибині  лісу?

Можливо, Ліза навіть залишиться на ніч у Бабусі, і та розповість їй ка-

кую-нибудь зі своїх дивних чарівних казок!

Пообіцявши мамі бути обережною і не сходити із стежини, Ліза поцелова-

ла Маму на прощання, підхопила свій кошик і відправилася в дорогу.

У лісі панувала приємна прохолода. Маленька Ліза весело крокувала вперед

слухаючи спів лісових птиць. Вона вже зайшла досить  далеко  в  ліс,  коли

раптом побачила кущики суниці, що стирчали в краю стежини.

"Як здорово! Мені так хочеться ягід", - подумала Маленька Ліза і  ос-

тановилась, аби зірвати їх. Вони виявилися такими  смачними,  що  Ліза

зірвала ще і ще. Вона ніяк не  могла  відірватися  від  ягід,  адже  чим

далі вона вирушала від стежини, тим більше  і  солодше  вони  ставали.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6