собою батрака, і як тільки вони долетіли до скелі, в ній сама собою отк-

рилися двері, яким батрак ніколи раніше не помічав. І не встигли  феї

проникнути в скелю, як двері з шумом закрилися.

Вона вела у величезний зал. Він був тьмяно освітлений тоненькими свічками  і

заставлений крихітними ложами. Феї так втомилися  від  танців,  що  відразу  ж

уляглися спати на свої ложа, а батрак сів на уламок каменя в кутку і  по-

думав: "А що ж далі буде?"

Але, мабуть, його зачарували. Коли  феї  прокинулися  і  прийнялися

клопотати по господарству, батрак з цікавістю придивлявся до них.  А  про

том, аби з ними розлучитися, він і не подумував. Феї займалися не лише

господарством, а і іншими, досить-таки дивними справами, - батрак такого

у житті не бачив, - але як ви пізніше взнаєте,  про  це  йому  заборонили

розповідати.

І ось вже надвечір хтось доторкнувся до його ліктя. Батрак  здригнувся

і, обернувшись, побачив ту саму крихітну жінку  в  зеленому  платті  і

червоних панчохах, що рік тому лаяла його, коли він копав торф.

  • Торік ти зняв торф з даху мого будинку, - сказала вона, - але

на ній знову виріс торф'яний настил і  покрився  травою.  Тому  можеш

повернутися додому. За те, що ти натворив, тебе покарали. Але  тепер  термін

твого покарання кінчився, а адже він чималий був. Лише  спершу  покля-

нись, що не розповідатимеш людям про те, що бачив.

Батрак з радістю погодився і урочисто присягнувся  мовчати.  Тоді

двері відкрили, і батрак вийшов із скелі на вольне повітря.

Його глек з молоком стояв в траві, там, куди він його  поставив  перед

тим, як заснути. Здавалося, ніби фермер дав йому цей глек лише вче-

ра увечері.

Але коли батрак повернувся додому, він взнав, що це не так. Дружина в  ис-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5