нечистий, але дівчина омила руки сльозами, і вони були абсолютно чисті. І

знову не міг він до неї наблизитися і говорить, розгнівавшись, мірошникові:

  • Висівки їй руки, а то мені ніяк з нею не упоратися.

Жахнувся мірошник і говорить:

  • Та як же мені відрубати руки своєму рідному дітищу?

Але біс йому погрозив:

  • Якщо ти цього не зробиш, я тебе самого потягну.

Злякався батько і пообіцяв його послухатися.

Прийшов до дівчини і говорить:

  • Дочечка, якщо я не відрубаю тобі обоє руки, то відведе  мене  біс  з

собою. Я із страху обіцяв йому це зробити. Допоможи  мені  в  моїй  біді  і

пробач мене за все зло, що я тобі заподію.

  • Милий батюшка, - відповіла вона, - роби зі мною, що хочеш, я  твоя

дочка. - І вона протягнула йому свої руки і дала їх відрубати. Втретє

з'явився біс, але вона так довго і сильно плакала, що сльози омили  її  об-

рубані руки, і вони були зовсім чисті. Довелося бісові відступити, і він

втратив над нею всяку владу.

Ось мірошник і говорить їй:

  • Це завдяки тобі я отримав таке велике багатство,  і  я  обіцяю

все життя тебе леліяти і за тобою залицятися.

Але вона йому відповіла:

  • Ні, я тут не залишуся, я хочу піти; добрі люди  мені  допоможуть  в

чим треба. - Потім попросила вона прив'язати їй до спини відрубані руки і

лише стало сходити сонце, рушила в дорогу-дорогу.

Йшла вона цілий день до самої ночі. І підійшла  нарешті  до  королівського

саду і побачила при місячному сяянні, що всі  дерева  усипані  прекрасними

плодами, але попасти в цей сад вона не могла: він був весь оточений ровами з

водою. А йшла вона цілий день, і з ранку не було в роті у неї ні крихти,  і

мучив її голод; і вона подумала: "Ах, якби мені попасти в  цей  сад  і

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7