думиваясь, відповів:

  • Дай мені хоч варених бобів з маслом.
  • А не чи хочеш ти смажених курчат? - запитав магрибинец.
  • Хочу, - нетерпляче сказав Аладдін.
  • Чи не хочеться тобі рису з медом? - продовжував магрибинец.
  • Хочеться, - закричав Аладдін, - все хочеться! Але звідки ти візьмеш

все це, дядько?

  • З мішка, - сказав магрибинец і розв'язав мішок.

Аладдін з цікавістю заглянув в мішок, але там нічого не було.

  • Де ж курчата? - запитав Аладдін.
  • Ось, - сказав магрибинец і, засунувши руку в мішок, вийняв звідти блю-

до із смаженими курчатами. - А ось і рис з медом, і варені боби, а ось і

виноград, і гранати, і яблука.

Кажучи це, магрибинец виймав з мішка одну  страву  за  іншим,  а

Аладдін, широко розкривши очі, дивився на чарівний мішок.

  • Їси, - сказав магрибинец Аладдіну. - В цьому мішку є всі страви

які лише можна побажати. Варто опустити в нього руку  і  сказати:  "Я

хочу баранини, або халви, або фініків" - і все це виявиться в мішку.

  • Ось диво, - сказав Аладдін, запихаючи в рот величезний шматок хліба. -

Добре б моїй матері мати такий мішок.

  • Якщо будеш мене слухатися, - сказав магрибинец, -  я  подарую  тобі

багато хороших речей. А тепер вип'ємо гранатового соку з цукром і підемо

далі.

  • Куди? - запитав Аладдін. - Я втомився, і вже пізно. Підемо додому.
  • Ні, племінник, - сказав магрибинец, - нам неодмінно  потрібно  дійти

сьогодні до тієї гори. Слухайся мене - адже я твій дядько, брат твого батька.

А коли ми повернемося додому, я подарую тобі цей чарівний мішок.

Аладдіну дуже не хотілося йти - він щільно пообідав, і очі у  нього

злипалися. Але, почувши про мішок, він розсунув собі віка пальцями, тяже-

ло зітхнув і сказав:

  • Добре, йдемо.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31