поголили голову, надушили його і напоювали рожевою  водою  з  цукром.  Після

цього магрибинец повів Аладдіна в лавку, і Аладдін вибрав собі все саме

дороге і красиве - жовтий шовковий халат із зеленими смугами,  червону

шапочку, шиту золотом, і високі сап'янові чоботи, підбиті серебряни-

мі підковами. Правда, ногам було в них тісно - Аладдін перший раз в жиз-

не взув чоботи, але він ні за що не погодився б роззутися.

Голова його під шапкою була вся мокра, і піт котився по обличчю  Аладді-

на, та зате всі бачили, якою красивою шовковою хусткою Аладдін витирає

собі лоб.

Вони з магрибинцем обійшли весь ринок і попрямували у великий гай, на-

чинавшуюся зараз же за містом. Сонце стояло вже високо, а  Аладдін  з

ранки нічого не їв. Він сильно зголоднів і порядком втомився,  тому що

довго йшов у вузьких чоботях, але йому було соромно признатися в  цьому,  і  він

чекав, коли його дядько сам захоче їсти і пити. А  магрибинец  все  йшов  і

йшов. Вони вже давно вийшли з міста, і Аладдіна томіт спрага.

Нарешті він не витримав і запитав:

  • Дядько, а коли ми обідатимемо? Тут немає жодної лавки  або  хар-

чевни, а ти нічого не узяв з собою з міста. У тебе в руках лише пус-

тій мішок.

  • Бачиш онде, попереду, високу гору? - сказав  магрибинец.  -  Ми

йдемо до цієї гори, і я хотів відпочити і закусити біля її підніжжя. Але  якщо

ти дуже голодний, можна пообідати і тут.

  • Звідки ж ти візьмеш обід? - здивувався Аладдін.
  • Побачиш, - сказав магрибинец.

Вони всілися під високим кипарисом, і магрибинец запитав Аладдіна:

  • Чого б тобі хотілося зараз поїсти?

Мати Аладдіна щодня готувала до обіду одне і те ж блюдо - варе-

ние боби з конопляним маслом. Аладдіну так хотілося їсти, що він, не за-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31