вался, що його хитрість удалася, і заховав лампу за пазуху. Він купив  на

ринку осла і виїхав.

А виїхавши за місто і переконавшись, що ніхто його не бачить і  не  чує

магрибинец потер лампу, і джинн  Маймун  з'явився  перед  ним.  Магрібінец

крикнув йому:

  • Хочу, аби ти переніс палац Аладдіна і всіх, хто в нім знаходиться

у Іфрікию і поставив би його в моєму саду, біля мого будинку. І  мене  теж

перенеси туди.

  • Буде виконано, - сказав джинн. - Закрій очей і розплющ  очі,  і

палац буде в Іфрікиі. А може бути, ти хочеш, аби я зруйнував місто?

  • Виконуй те, що я тобі наказав, - сказав магрибинец, і  не  встиг

він договорити цих слів, як побачив себе в своєму саду в Іфрікиі, в двор-

ца. І ось доки все, що з ним було.

Що ж до султана, то він прокинувся вранці і виглянув у вікно -  і

раптом бачить, що палац зник і там, де він стояв, - рівне гладке мес-

то. Султан протер очі, думаючи, що він спить, і навіть ущипнув  собі  руку

аби прокинутися, але палац не з'явився.

Султан не знав, що подумати, і почав голосно плакати  і  стогнати.  Він

зрозумів, що з царівною Будур сталася якась біда.  На  крики  султана

прибіг візир і запитав:

  • Що з тобою сталося, про владика султан? Яке лихо тебе  пора-

зило?

  • Та то хіба ти нічого не знаєш? - закричав султан. - Ну так вигляни в

вікно. Що ти бачиш? Де палац? Ти - мій візир і відповідаєш за все, що

робиться в місті, а у тебе під носом пропадають палаци, і ти  нічого  не

знаєш про це. Де моя дочка, плід мого серця? Говори!

  • Не знаю, про владика султан, - відповів переляканий візир. - Я говорив

тобі, що цей Аладдін - злий чарівник, але ти мені не вірив.

  • Приведи сюди Аладдіна, - закричав султан, - і я відрубаю йому голову!

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31