палац. Стіни його були складені із золотої і срібної цегли, а дах

була діамантова. Аби поглянути на неї, Аладдіну довелося  підійнятися  на

плечі джинна Маймуна - такий високий був палац. Аладдін обійшов всі  кімнати

у палаці і сказав Маймуну:

  • Про Маймун, я придумав один жарт. Зламай ось цю  колону,  і  хай

султан думає, що ми забули збудувати її. Він захоче побудувати її сам і

не зможе цього зробити, і тоді він побачить, що я сильніший і багатший за нього.

  • Добре, - сказав джинн і махнув рукою; колона зникла,  неначе

її і не було. - чи Не хочеш ти ще що-небудь зруйнувати?

  • Ні, - сказав Аладдін. - Тепер я піду і приведу сюди султана.

А султан вранці підійшов до вікна і побачив палац, який так блищав  і

виблискував на сонці, що на нього боляче  було  дивитися.  Султан  поспішно

покликав візиря і показав йому палац.

  • Ну, що ти скажеш, про візир? - запитав він. - чи Гідний бути мужом

моїй дочці той, хто в одну ніч побудував такий палац?

  • Про владика султан, - закричав візир, - то хіба ти не бачиш, що цей

Аладдін - чаклун! Бережися, як би він не відібрав у тебе твоє царство!

  • Завидющий ти людина, про візир, - сказав султан. - Мені нічого бо-

яться, а ти говориш все це із заздрості.

В цей час увійшов Аладдін і, поцілувавши землю в ніг султана, запросив

його поглянути палац.

Султан з візирем обійшли весь палац, і султан не втомлювався  захоплюватися

його красою і пишнотою. Нарешті Аладдін привів гостей  до  того  місця

де Маймун зруйнував колону. Візир зараз же відмітив, що бракує од-

ний колони, і закричав:

  • Палац недобудований! Однієї колони тут не вистачає!
  • Не біда, - сказав султан. - Я сам поставлю цю колону. Покликати сю-

та головного будівельника!

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31